"Зло криється (також і) в найневиннішому погляді, який бачить зло навколо себе" (С.Жижек)
"В рамках, якими б вузькими вони не були, можна рухатися вільно" (В.Франкл)
Іноді ми декларуємо повагу до кожного, але насправді готові поважати до пори до часу: поважати Інших, але не супер-Інших. За логікою, обираючи цілковиту повагу, право "не поважати" теж треба поважати (якщо тільки не обираємо "не поважати" право "не поважати").
Як і будь-які думки, висловлені вголос, заявлені позиції про "все відносно" та "індивідуальний підхід" втрачають свою цінність, якщо не переосмислювати їх знову і знову.
У більшості ми стараємося жити так, аби самим комфортно і нікому не шкодити, йдемо на компроміси. Однак не завжди виходить "і вовки ситі, і вівці цілі". Ми плутаємо "свою думку" із нахабним вторгненням туди, про що не питають. Прямоту і нетактовність. Чесність і грубість. Не помічаємо власного бажання самоствердитися за рахунок Іншого. Навіть вказуємо Іншому на його бажання самоствердитися за рахунок третього Іншого, і цим самостверджуємось.
Сучасні герої, вони - скептики, циніки, навіть мізантропи. Їхня супер-сила - рятувати життя, розкривати злочини, допомагати ближньому і при цьому нікому не подобатися (але ж насправді - всім подобатися).
У більшості ми стараємося жити так, аби самим комфортно і нікому не шкодити, йдемо на компроміси. Однак не завжди виходить "і вовки ситі, і вівці цілі". Ми плутаємо "свою думку" із нахабним вторгненням туди, про що не питають. Прямоту і нетактовність. Чесність і грубість. Не помічаємо власного бажання самоствердитися за рахунок Іншого. Навіть вказуємо Іншому на його бажання самоствердитися за рахунок третього Іншого, і цим самостверджуємось.
Сучасні герої, вони - скептики, циніки, навіть мізантропи. Їхня супер-сила - рятувати життя, розкривати злочини, допомагати ближньому і при цьому нікому не подобатися (але ж насправді - всім подобатися).
Словом, бути козлами. Бути професійними козлами))
До чого це я? До того, що в прагненні бути такими чи намаганні імітувати професійних козлів, геть відсутня повага до Іншого. А це вже свідчить про непрофесійність. Відповідно процес перетворення з професіонала в просто козла - проходить дуже непомітно.
Дуже непомітно для себе ми приймаємо лише обраних Інших (таких же Інших як ми самі, себто геть не Інших). Дуже непомітно ми породжуємо психопатів. Бо, напевно, рідко хто народжується такими (як у фільмі "Something wrong with Kevin"), швидше такими стають (як у фільмі "God bless America") від надмірного психологічного тиску.
До чого це я? До того, що в прагненні бути такими чи намаганні імітувати професійних козлів, геть відсутня повага до Іншого. А це вже свідчить про непрофесійність. Відповідно процес перетворення з професіонала в просто козла - проходить дуже непомітно.
Дуже непомітно для себе ми приймаємо лише обраних Інших (таких же Інших як ми самі, себто геть не Інших). Дуже непомітно ми породжуємо психопатів. Бо, напевно, рідко хто народжується такими (як у фільмі "Something wrong with Kevin"), швидше такими стають (як у фільмі "God bless America") від надмірного психологічного тиску.
Давайте контролювати свій психологічний тиск на Інших та супер-Інших. Максимально. Наскільки це можливо в рамках сучасних суспільних домовленостей і законів.
P.S. навіть якщо колись було/буде прийнятним їсти собіподібних (як у Г.Уеллса "Машина часу") або ж виростити собі другий ніс чи третє вухо - розглянемо це в контексті тієї доби.
P.S. навіть якщо колись було/буде прийнятним їсти собіподібних (як у Г.Уеллса "Машина часу") або ж виростити собі другий ніс чи третє вухо - розглянемо це в контексті тієї доби.
